День святого Валентина вірші

Нехай темний дощ особа исхлещет мені ,
Взберусь на гори, изодрав одягу,
Щоб тебе знайти на височині,
А якщо не тебе, то хоч надію.

Коли річка взлохмачена, сліпа,
І в піні хвиль оскалом пороги,
Я вбрід піду, до крові сбивши ноги,
Щоб до тебе не перервалася стежка.

На дні морському знайти тебе беруся,
Мені не страшні бездонні глибини,
Щоб тебе побачити, мій коханий,
Я плавати немов риба навчуся.

Ти так необхідний в моїй долі,
З тобою багата, без тебе бідна я,
Я знаю всі шляхи ведуть до тебе,
Але де їх відшукати , поки не знаю...



Кохана! Всі без тебе постыло:
Місяць і зірки, опівночі й світанок...
І навіть сонце світить мені сумно,
Коли тебе зі мною поряд немає.
Так нехай тобі супроводжує лише щастя,
Удача осінить тебе крилом.
І нехай любов моя, надія і участь
Охороняють та зберігають твій будинок.



Дуже важко зустріти в житті щастя,
І любити не кожному дано.
Я в полоні любовної сильної пристрасті
Опинився. Значить судилося!
Чорними очима, дорога,
Ти мене вбила наповал.
І вітаючи тебе сьогодні,
Я б море щастя побажав!



Я можу тебе довго чекати,
Довго-довго і вірно-вірно.
Навіть ночі не можу спати
День і два і весь рік, напевно,
Нехай листочки календаря
Облетять як листя з саду
Тільки б знати, що все не дарма,
Що тобі це в правду треба...



Я так люблю дивитися в твої очі.
Погляд їх так лагідно, так небезпечний.
То радісний він, збентежений іноді,
То раптом суворий, але такий прекрасний...



Коли тебе підстерігає зло,
Надії рушаться, гнітять недуги,
Як важко, якщо поруч немає подруги...
Але в цьому мені, рідна, пощастило.
Коли свого повіриш ремесло
І душу віддаєш йому цілком,
Будь-яка невдача то й справа
Жорстоко б'є. І все ж мені пощастило.
Яким би не повернувся я додому,



Ти потрібна мені, серце моє,
Як мисливцеві потрібно рушницю.
Ти потрібна мені, моя зірка,
Як пустелі потрібна вода.
Ти потрібна мені, моя радість,
Як потреби кораблям моря.
Як бездомному потрібен дах,
Ти потрібна мені, моя любов.